Среда, 24.07.2019, 04:34Приветствую Вас Гость | RSS
ГО "Інститут збалансованого природокористування"
Главная | Книги | Регистрация | Вход
» Меню сайта

» Подразделы страниц
Программы, музыка, видео [18]
Книги [54]

» Музыка для души

» Теги по сайту
почвенный покров агрохимическая лаборатория анализы земельный участок агропочвоведение минеральные удобрения анализ почвы лаборатория удобрений Научный софт обследование лаборторный анализ почвенно-агрохимическое обследовани почвенный анализ агро Зарабаток на сайте Отбор почвы Технологии наука лаборария сельское хозяйство научная конференция научное знание бонитировка земель орошаемые почвы почва почвенное обследование деградация почвы научное исследование Биология книги научное обоснование адвего заработок в науке заработок денег написание статей сайт для копирайтинга агронаука почвенное аналитическая лаборатория регламенты почвенная съёмка почвенно-картографические материалы почвоведение земледелие лесное хозяйство экология почв Ключи Антивирус Касперского скачать интеллектуальная собственность сертификация стандартизация обследование земель агрохимическое обследование Концепция расчёт доз удобрений агрохимия охрана среды почвенная наука заработок Предпринимательство информационный каталог культура театры России театры стран мира театры Украины Насолоджуйся грою Skylanders Battle Насолоджуйся грою Skylanders Battle классификация почв определение почвенных свойств почвенные показатели почвенный атлас почвы институт экология ИСП общественная организация природокористування природопользование сбалансированного статут консультации грунт грунтові проби отбор почв рослинні проби отбор дисертація курс курсы обучение Удобрения лаборатория Определение почв Географ География турнир екології сільськогосподарської словник Тлумачний

Главная » Файлы » Книги

ФОНДЫ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ. СПЕЦИФИКА ИХ НАПОЛНЕНИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ (НА ПРИМЕРЕ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ)
09.08.2010, 15:36

ФОНДИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. СПЕЦИФІКА ЇХ НАПОВНЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ).

 

У статті розглянуті основні засади економіко-правового механізму реалізації природоохоронних заходів в Україні. Проаналізовані основні джерела формування системи екологічного фінансування та основні напрями залучення коштів. Наведені дані щодо фінансування природоохоронних заходів у Харківській області з фондів охорони навколишнього природного середовища.

К л ю ч о в і  с л о в а:  фінансування,  природоохоронні заходи, фонди охорони навколишнього природного середовища.

 

 

Актуальність вивчення економіко-правових засад і фінансових механізмів в галузі охорони навколишнього природного середовища зумовлена сучасним екологічним станом в Україні в цілому і в Харківській області зокрема.

Починаючи з Декларації про незалежність в країні сформоване розуміння важливості екологічних проблем. Принципові положення щодо цього зафіксовані в Конституції України, Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища” і визначають політико-правову базу розвитку природокористування, екологічної безпеки і охорони природи. Після прийняття Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища” виникла потреба в прийнятті цілої низки нормативно-правових актів, що регламентують економічні механізми в галузі екології. Це Водний, Лісовий, новий Земельний Кодекси України, Закон України "Про охорону атмосферного повітря”, "Про природно-заповідний фонд”. [1]

На зміну переважно державному фінансуванню природоохоронних заходів, що домінувало до початку 90-х років, приходять нові форми фінансування та принципово нові фінансові інструменти. Сукупність економічно обумовлених платежів, стягнень, розрахунків, виплат, спрямованих на формування бюджетного та позабюджетного фінансування заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і ефективного використання природних ресурсів створюють систему економіко-правових засобів в галузі екології.

Основні джерела формування системи екологічного фінансування це:

1) платежі;

2) грошові стягнення;

3) грошові внески;

4) інші джерела.

В систему платежів входить плата за спеціальне використання природних ресурсів, плата за погіршення якості природних ресурсів, плата за забруднення навколишнього природного середовища.

Грошові стягнення формуються за рахунок стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища, порушення санітарних норм і правил, за шкоду, заподіяну порушенням екологічного законодавства, за понадлімітне використання природних ресурсів.

Грошові внески складаються з цільових, добровільних внесків та інших.

У складі Державного бюджету України, починаючи з 1994 року, утворюється Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, як централізоване джерело видатків на природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи, видатки на зниження впливу забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини. Але як показує практика, коштів цього фонду явно недостатньо. У 2002 році Міністерство екології та природних ресурсів України отримало від установ-замовників Харківської області запитів на фінансування на суму 4418,197 тис.грн, тоді як фактичне фінансування склало
822 тис.грн..

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища”, Бюджетного Кодексу України, Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, [3] утворюється обласний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Обласний фонд охорони навколишнього природного середовища створений як спеціальний фонд у складі обласного бюджету з метою концентрації коштів та цільового фінансування природоохоронних заходів. Фонд формується за рахунок частки зборів за забруднення навколишнього середовища (50%) та інших надходжень і зосереджується в обласному бюджеті. Головним розпорядником коштів цього фонду виступає обласна державна адміністрація.

Для формування приоритетних напрямів використання коштів обласного фонду, заявники надають до головного управління економіки та ринкових відносин облдержадміністрації інформацію відносно заявленого заходу у встановленій формі запиту.

Перерахування коштів здійснюється після укладання договору між замовником і виконавцем, авансове перерахування складає 30-50% від договірної суми. Після того, як кошти виділяються з фонду, замовник повинен провести тендер і визначити виконавця.

Фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища відбувається згідно з Переліком видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів [2], яку складають 10 основних розділів:

1) охорона і раціональне використання водних ресурсів;

2) охорона атмосферного повітря;

3) охорона і раціональне використання земель;

4) охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів;

5) охорона і раціональне використання рослинних ресурсів;

6) охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу;

7) збереження природно-заповідного фонду;

8) раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

9) ядерна і радіаційна безпека;

10) наука, інформація, освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці.

Незважаючи на доволі розгалужений перелік природоохоронних заходів, зафіксований у цьому нормативному документі, він має суттєвий недолік. В Харківській області налічується майже 300 зсувних ділянок, від підтоплення потерпають райони м.Харкова, [5] але фінансування заходів по усуненню наслідків підтоплення та зсувів в цьому "Переліку...” не передбачено. Невжиття заходів за цими напрямами може призвести до виникнення екологічно-небезпечних аварійних ситуацій.

Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища видаються у вигляді грантів – безповоротної грошової допомоги, що в значній мірі нераціонально та неефективно.

В Україні, як в державі з перехідною економікою, спостерігається різке скорочення видатків на природоохоронні заходи  з боку держави, але починається формування альтернативних джерел фінансування – екологічних фондів. Хоча частка цих фондів в структурі фінансових видатків незначна, вони дозволяють концентрувати кошти для суто цільового використання на природоохоронні та ресурсозберігаючі заходи в тому числі наукових досліджень.

Харківська область входить в п’ятірку областей з найбільш розвинутою промисловістю. Із року в рік загострюються екологічні проблеми в регіоні. На цей час в області відсутні технології по утилізації побутових відходів, а їх тільки у м.Харкові накопичується близько 3 тис.м3/доб, небезпечних відходів, у тому числі непридатних для використання пестицидів та їх сумішей яких у Харківській області зберігається більше тисячі тонн. Загострюються проблеми оздоровлення басейну р.Сіверський Донець. Особливу загрозу для поверхневих вод області складають скиди стічних вод підприємств-водокористувачів, очисні споруди області, більшість яких знаходиться в аварійному стані і не забезпечує ефективної очистки стічних вод. У 2001 році загальні викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря області склали 286,1 тис.тонн, що на 18,4 тонн більше ніж у минулому році. [5] Взагалі по впливу господарської діяльності у Харківській області антропогенний тиск на навколишнє природне середовище у Харківському, Зміївському та Дергачівському оцінюється як високий, у Богодухівському, Красноградському, Балаклійському та Чугуївському районах як досить високий, інші райони області знаходяться у стані посереднього та помірного антропогенного тиску.

Але в Харківській області, незважаючи на недостатнє фінансування виконується низка природоохоронних заходів.  У 2000 – 2002 роках з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано заходів на суму 1 млн. 619 тис.грн.. у 2002 році були перераховані кошти на виконання таких робіт як:

- розширення каналізаційних мереж очисних споруд каналізації в м.Куп’янську Харківської області;

- проведення заходів щодо забезпечення екологічно-безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) у місцях їх складування в Харківській області;

- створення в Харківській області на базі ВАТ "Райагрохім”  дослідно-промислового майданчику із знешкодження непридатних пестицидів.

З залученням коштів місцевого бюджету вперше за багато років виконано роботи по облаштуванню Дергачівського звалища. За рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проводиться обстеження та розробка першочергових заходів щодо створення чи облаштування місць складування, сортування та захоронення твердих побутових відходів в області; реконструкція мулових майданчиків очисних споруд в м.Краснограді; придбання технологічного обладнання для заміни на очисних спорудах в смт.Зачепилівка; підготовка і розробка Міжрегіональної екологічної програми з охорони і використання вод басейну р.Сіверський  Донець та інші. [5]

Але виконання цих заходів в області не вирішує всіх екологічних проблем і потребує подальшого цільового фінансування з визначенням приоритетних напрямів.

Діючий механізм фінансування природоохоронної діяльності в Україні складається з:

1) Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

2)розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека” в Державному бюджеті, який формується за залишковим принципом;

3) місцевих фондів, якими розпоряджаються відповідні ради;

4) власних коштів підприємств, установ і організацій.

Виходячи з вищевикладеного постає необхідність у розвитку позабюджетних джерел фінансування в екології, створення екологічних фондів, стимулювання приватного фінансування. Важливим фінансовим інструментом в галузі екології слід визначити екологічне страхування, яке нажаль лише продекламоване  статтею 49 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища”. Необхідною умовою для існування фінансової системи в галузі екології, цільового та ефективного фінансування природоохоронних заходів є визначення приоритетних напрямів використання коштів.

А для цього треба належно вирішити проблему управління розподілом коштів фонду охорони навколишнього середовища. На теперішній час відсутнє будь-яке фундаментальне, науково-обґрунтоване опрацювання цього питання. А мова йде не тільки про мільйони гривень, але й про нагальні питання життєдіяльності мільйонів людей конкретного регіону. Рішення нерідко приймається, на жаль, "доморощеними екологами" або під тиском окремих "впливових" осіб, чи ще за якихось ще гірших умов, тільки не на основі глибокого наукового обґрунтування. Наведено лише деякі приклади, коли кошти фонду викидалися в каламутну воду у прямому розумінні. Наприклад, на протязі декількох років фінансувалися розчистки русел різних річок (наприклад, річка Мжа (Нововодолазький район), річка Орілька, річка Оріль та інші), це коли кожен руслознавець знає, що це марна трата фінансів. То хто ж визначав доцільність фінансування такого типу роботи? Зараз основна маса коштів фонду спрямовується на ті чи інші роботи стосовно районних очисних споруд. Що це пріоритетний напрямок для фінансування із фонду? Хто визначає пріоритетність, коли замовником є Головне управління економіки та ринкових відносин? Багато інших питань існує з цього приводу. Вони будуть певним чином розв'язані, коли буде створено "Положення про фонд…" та Раду, яка буде керувати цим фондом. Виникає резонне питання, скільки у цій Раді буде професійних фахівців-екологів, чи то буде зібрання директорів, зацікавлених у розподілі? І як вона буде взаємодіяти з Науково-технічною радою при Державному управлінні екології та природних ресурсів в Харківській області. Бо саме там зосереджені фахівці-екологи, які здатні на високому рівні визначити регіональну екологічну політику. Отже вкрай доцільно доручити вирішення питань використання коштів фонду саме Науково-технічним радам управлінь екології і природним ресурсам і за його поданням Головні управління економіки та ринкових відносин виконували б відповідні фінансування. Доцільно, щоб Науково-технічна рада управління розробила перспективний план пріоритетних напрямків, висунула їх на громадські слухання, тобто оприлюднила і затвердила в кінцевому результаті. Такий шлях перекрив би можливість неконтрольовано перекачувати фінанси окремим чиновникам у вигідному для нього напрямку. Підкреслимо, що тендерні торги не тільки не заважають таким чиновникам "розподіляти" на свою користь фінанси фонду, а навпаки допомагають. Тут розроблена ефективно діє усім відомий і прозорий шлях зацікавленого "розподілу".

Із наведеного витікає досить важливий висновок – необхідна термінова розробка ефективної, прозорої, науково обґрунтованої системи управління екологічним фінансуванням природоохоронних заходів.

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. №188/98-ВР.

2. Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96. №1147.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998р. №634 „Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища”.

4. Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 29.10.99 №252.

5. Стан навколишнього природного середовища в Харківській області в 2001 році.

Категория: Книги | Добавил: KL
Просмотров: 1432 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
» Наш опрос
Как Вы оцените состояние экологии на Украине?
Всего ответов: 142

» Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Copyright MyCorp © 2019