Воскресенье, 19.11.2017, 08:35Приветствую Вас Гость | RSS
ОО "Институт сбалансированного природопользования"
Главная | Майбутнє України - Форум | Регистрация | Вход
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Форум » Test category » Вход в форум » Майбутнє України (Прошу писати все, що відноситься до майбутнього України)
Майбутнє України
KLДата: Среда, 20.07.2011, 14:37 | Сообщение # 1
Лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 21
Награды: 0
Репутация: 5
Статус: Offline
Майбутнє України

Україно, ти для мене диво,
І нехай сплива за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

В. Симоненко.

Україна – це назва нашої держави, яка вперше згадується у літописі 1187 року. З одного боку наша держава є дуже молодою, їй всього 14 років. А з іншого боку історія нашого народу сягає сивої давнини. Були у неї періоди злету і падіння, була Київська Русь і період занепаду під Річчю Посполитою. Був Богдан Хмельницький, який виборов незалежність України від Польщі, і була Переяславська рада, яка обіцяла підтримку з боку Московії, але наша Батьківщина з одної недолі потрапила в іншу...

Україна!.. Це слово з глибокою шаною і гордістю промовляють справжні громадяни Українии. Україна – це Софія Київська і Золоті ворота, ласкаве Чорне море і бурхливі потоки, що із срібним передзвоном мчать з гір на долини, пшеничні лани і блакитне небо, розкішні каштани і сумні верби, це краса зелених Карпат.

Комусь хвилюють душу неповторні українські пісні, хтось побачить перед собою козацькі полки, що ідуть у похід. Перед кимось постануть слова мужньої Лесі Українки; присвячені великому Кобзареві:

«Ми, як ти, минати будем
Чужії пороги,
Орати будем свої ниви,
Рідні перелоги».

Сотні років українці виборювали права жити у мирі і злагоді зі своїми сусідами на заході та на сході. Але навіть зараз робити це дуже важко, на Україну намагаються впливати і Америка, і Росія. І тому для нашої держави тепер нелегкі часи.

Але, незважаючи на те, як важко живеться сьогоднi українському народовi, хочеться сподiватись, що ми вистоїмо, бо ми – гордий, мужній, витривалий народ. Свiдомiсть українцiв постiйно змiцнюється, люди не перестають боротися за свої права, а наша держава зростає i розвивається.

Україні і сьогодні доводиться нелегко: чорнобильська катастрофа, екологічна небезпека, економічна криза, безробіття. В суспільстві процвітають злочинність, байдужість, підлість, рідкістю стає великодушність, чесність, милосердя.

Але разом з тим не все так погано в нашій країні. Сучасна молодь вже не соромиться говорити українською мовою, вивчає історію України та традиції українського народу. З естради звучать українські пісні, які глибоко западають в душу.

Не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжнi люди свого народу любили неньку-Україну. Треба бути вiдданим Україні серцем i самовіддано працювати, на благо держави. І це залежить від кожного з нас

Ми, громадяни України, повинні любити і шанувати нашу Батьківщину, бути корисними їй своїми справами. Кожна людина, доросла вона чи мала, може бути важливою для розвитку майбутнього України, а саме прожити своє життя з гідністю, не порушуючи загальнолюдські моральні принципи добра, любові, чесності, справедливості та порядності.

Нам потрібно вчитися творити добро на землі, нехай хоч і маленьке, старанно виконувати свої обов’язки, а найперший наш обов’язок – гарне навчання, тому що тільки освічена людина може бути корисною державі. Поки наша молодь не зрозуміє свого значення для країни, доки Україні і бути слабкою.

Дуже гарно сказав Григорій Савич Сковорода про місце людини у розвитку суспільсива:

«Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так, ніби, минуле може вернутися назад, або, напевно, мусить здійснитися сподіване». Сидіти і мріяти про краще можна, але у такому разі воно не настане. Можна любити Україну і втікати за кордон. Але чого варта така любов?

Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми.

Я вірю в українську долю. І хочеться завершити свій твір словами В. Симоненка:

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.[font=Arial][color=red]
 
KLДата: Среда, 20.07.2011, 14:51 | Сообщение # 2
Лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 21
Награды: 0
Репутация: 5
Статус: Offline
Яким я бачу майбутнє України

Існує така легенда. Роздавав Господь свої ласки. Коли прийшла Україна,
залишилася тільки пісня. Віддав Господь Україні пісню, і понесла вона її
в народ. Ось чому українська пісня сама прекрасна у світі: вона від
Бога. Коли звучить українська пісня, то співає душа народу:

«В піснях – і труд, і даль походу.

І жаль, і успіх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров!»

(М.Рильський)
 
KLДата: Среда, 20.07.2011, 14:53 | Сообщение # 3
Лейтенант
Группа: Администраторы
Сообщений: 21
Награды: 0
Репутация: 5
Статус: Offline
Нашій мові потрібен зараз вогонь любові, духовна міць, її широке
застосування у всіх сферах вживання. Кожний повинен зрозуміти, що поряд
з рідною мовою є державна, українська і її треба поважати. Вона йде з
нами в майбутнє держави, в серце кожної людини, бо завдяки нашій мові,
ми маємо величне право і високу гордість іменуватися народом України.

Обов’язок кожного з нас – жити в злагоді в гармонії, з обачливим
відношенням до рідної Землі, нашої природи, як частинки всього світу.

Поняття рідного краю у кожного з нас починається «садком вишневим коло
хати», з лелеками, зі співом птахів, червоною калиною, дзвінком гірської
річки і іншою красою, яку дарує нам світ і Господь. Природа нашого краю
чарівна, і ми повинні зберігати її для майбутнього. Нещадна вирубка
лісів, знищення конвалій, підсніжників з корінням і багато інших
прикладів варварської поведінки відносно нашої природи. Люди, які це
роблять, злочинці в законі, бо звикли до невідповідальності. Викинути
напризволяще собаку чи кошеня, кинути сміття де завгодно – це духовна
бідність і відсутність культури. Це хвороба цивілізованих дикунів, але
дикуни з печер баялися нищити природу.

Багато людей вже забезпечили себе матеріально, зробили євроремонти, а
біля будинків і в підвалах робиться таке, що стає сумно від нашої
нікчемності. Хіба щось коштує поважати землю – нашу годувальницю і
підтримувати її в чистоті? Заради майбутнього треба масштабно,
наполегливо вкладати у свідомість молоді і дорослих, що українська
земля, це не смітник, а твоя домівка. Виховання в цьому напрямку треба
поставити на найвищий рівень. різними засобами. Фахівці повинні
розробити комплексні плани цієї роботи і вимагати їх здійснення владою і
кожним з нас, починаючи з садочка. Питання треба ставити так, щоб була
відповідальність, моральний осуд суспільства за злочин проти рідної
землі. Майбутнє України – це повна гармонія між людьми і природою. Де
Земля буде милувати нас ранковою росою на траві, чудовими квітами і
всіма благами рідної природи.

Існує ще багато інших питань нашого життя, які ми повинні вирішувати,
розбудовуючи нашу країну. Безумовно, це справа багатогранна, серйозна, а
головне, – надзвичайно кропітка і складна. Життя країни неможливо без
належного економічного і політичного становища.

Розбудова почалася в складних економічних умовах, які Україна
успадкувала від попередньої держави, наприклад, застаріла техніка і
технології, вичерпані енергетично-паливні ресурси, наслідки
Чорнобильського лиха. (Додамо помилки на ринковому шляху. Почався шлях
спроб. помилок). Але що таке 17 років в житті держави? Це дуже мало, щоб
знайти вірний шлях, вірні рецепти. Є помилки, але їх треба, по-перше,
виправляти в собі, а не шукати винних. Не варто пасувати перед
труднощами. Треба усвідомити, що не тільки для нас будується майбутнє
України, але кожний з нас це повинен роботи.

Глибока усвідомленість свого призначення в житті країни, віра в свої
сили і кінцеву мету – добробут українського народу, допоможуть подолати
труднощі, перепони, незважаючи на хвороби дійсності (злочини,
зловживання, наркоманія, алкоголізм). Ці явища – залишити в минулому.

Треба усвідомити, що зроблено головне: над нами сяє жовто-блакитний
прапор незалежної України – багатовікової мрії і боротьби українського
народу. Ми не маємо права не побудувати національну, квітучу, багату
Україну. Її народ вартий цього.
 
Форум » Test category » Вход в форум » Майбутнє України (Прошу писати все, що відноситься до майбутнього України)
Страница 1 из 11
Поиск:
Новый ответ
Имя:
Текст сообщения:
Опции сообщения:
Код безопасности:


Copyright MyCorp © 2017